Проблеми водної інфраструктури України

 

Щодо стану морської та річкової галузей.

Морські порти, що входять до складу єдиної транспортної системи України, посідають важливе місце в національній економіці, оскільки є транспортними вузлами, що забезпечують взаємодію морського та інших видів транспорту, зумовлюють виникнення різноманітних господарських правовідносин між суб’єктами господарювання й іншими учасниками господарських правовідносин (споживачами, органами державної влади та місцевого самоврядування), виконують інтегративні й рушійні функції, поєднуючи транспортні потоки в певному напрямі, надаючи цим потокам визначеності та єдності.

Міністерство інфраструктури веде активну роботу щодо розвитку морського та річкового транспорту України. Так, протягом останніх років було:

створено Державну службу морського та річкового транспорту (Морську адміністрацію);

успішно складено два «міжнародних екзамени» - аудити IMO та EMSA;

Урядом прийнято оновлену редакцію Морської доктрини України на період до 2035 року;

розроблено нову редакцію Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року, яка на цей час проходить завершальні етапи стратегічної екологічної оцінки;

готуються до реалізації пілотні проекти державно-приватного партнерства з надання в концесію майна державних підприємств «Морський торговельний порт «Южний», «Стивідорна компанія «Ольвія», «Морський торговельний порт «Херсон» та «Морський торговельний порт «Чорноморськ». Разом з цим в галузі морського та річкового транспорту існує ряд проблемних питань.

Встановлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 363 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», єдиного нормативу відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету у розмірі 90% для всіх державних підприємств галузі морського транспорту є руйнівним для портів України. Зазначене питання потребує диференційованого підходу та зниження відсотка нормативу відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету до рівня 50 %, що дасть змогу морським портам, які є державними стратегічними об’єктами утримувати свої основні фонди у експлуатаційному технічному стані та нарощувати потужності відповідно до сучасних потреб економіки України.

Одним із важливих питань, що сприятимуть відродженню річкового судноплавства є забезпечення належного та своєчасного фінансування проектів з реконструкції шлюзів Дніпровського каскаду, які є об’єктами критичної інфраструктури. Фактичний технічний стан Дніпровських судноплавних шлюзів зумовлений недостатнім фінансовим забезпеченням відновлювальних робіт на шлюзах починаючи від 90-х років минулого століття і, як наслідок, невиконанням регламентних робіт.

Крім цього, фактичне фінансування виділяється в ІІІ – ІV кварталах року, що, враховуючи необхідність проведення відповідних процедур та виконання робіт в міжнавігаційний період, унеможливлює освоєння коштів у повному обсязі.

З метою своєчасного виконання відновлювальних робіт у 2019 році ДП «Укрводшлях» розроблена і затверджена «Програма заходів, що виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою КПКВК 3101210 «Забезпечення експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів» КЕКВ 3210 на 2019-2021 рр, за якою ДП «Укрводшлях» і виділило 124,3 млн грн. з них 80,795 млн грн у ІV кварталі., що значно ускладн освоєння коштів за зазначеною програмою.

Також, на цей час не врегульовано питання щодо включення ділянки р. Дунай (Кілійське гирло, Старостамбульське гирло та гирло Бистре), яка віднесена до найважливіших внутрішніх водних шляхів міжнародного значення Е80-09 відповідно до Європейської угоди про важливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення ООН, до індикативної карти мережі внутрішніх навігаційних шляхів TEN-T.

Так, Європейська комісія вважає, що розгляд зазначеного питання можливо виключно після погодження з Румунською стороною, у зв’язку з тим, що включення української ділянки р. Дунай до TEN-T, на їх думку, призведе до додаткових витрат для Румунської сторони на утримання навігаційних шляхів. Україна неодноразово намагалася взяти на себе відповідальність за витрати, які пов’язані з технічним обслуговуванням сумісної ділянки дельти р. Дунай від Ізмаїльського Чаталу до Рені з метою забезпечення Україною виконання гідротехнічних робіт і регулювання судноплавства, водночас жодного разу ініціативу України румунською стороною не підтримано.

Окремо потребує уваги питання щодо цілеспрямованих дій Російської Федерації щодо переорієнтації транспортних потоків в обхід території України. До таких заходів слід віднести захоплення п’яти українських портів у Криму, встановлення контролю над Керченською поромною переправою, знищення транспортної інфраструктури на Донбасі, максимальне обмеження Росією українського транзиту на користь власних транспортних потоків. Тобто транспортна галузь України, починаючи з 2014 року, несе значні збитки, пов’язані з агресією Російської Федерації.

Так, на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, а також в зоні проведення операції Об’єднаних сил на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, розташовуються майнові об’єкти підприємств та установ транспортної галузі України, загальною вартістю 22,9 млрд грн. З них об’єкти АТ «Укрзалізниця» - 20,2 млрд грн, ДП «Адміністрація морських портів України» - 1,24 млрд грн, ДП «Украерорух» - 1,08 млрд грн, АТ «Укрпошта» - 326,2 млн грн, ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" – 80,4 млн грн. При цьому втрати доходів внаслідок тимчасової окупації території України у АТ «Укрзалізниця» склали додатково 13,8 млрд грн.

Водночас, у зв’язку із незаконним будівництвом Російською Федерацією мостового переходу через Керченську протоку, з травня 2017 року введено обмеження щодо габаритів суден, що можуть проходити протоку, що призвело до значних втрат вантажопотоків українськими портами Азовського моря. Загалом сума недоотриманих вказаними портами доходів становить 4,1 млрд грн. Сума недоотриманих портових зборів філіями ДП «АМПУ» – 1,9 млрд грн.

Разом з тим, значні втрати транспортна галузь України понесла у зв’язку із введенням 01.01.2016 Російською Федерацією обмежень щодо транзиту з території України у напрямку Казахстану та Киргизстану. Так, залізничні перевезення до вказаних країн зменшились у 4,4 рази (з 614 до 141 тис. тонн), відповідні доходи АТ «Укрзалізниця» зменшились у 2,2 рази ( з 580 до 268 млн грн на рік). Автомобільні перевізники України фактично припинили перевезення у вказаному напрямі, що призвело до переорієнтації традиційних вантажопотоків на альтернативний маршрут з використанням поромних переправ Чорного та Каспійського морів, що значно здорожчало такі перевезення та зменшило конкурентоздатність української продукції на ринках Казахстану та Киргизстану.

З 01.01.2019, а також з 18.04.2019 російською стороною введено обмеження щодо ввезення в Російську Федерацію товарів, походженням або країною відправлення яких є Україна, а також обмеження щодо ввезення нафтопродуктів з Російської Федерації до України та введення особливого режиму для ввезення вугілля з Російської Федерації. Загальні збитки АТ «Укрзалізниця» складуть: від заборони ввезення товарів до Російської Федерації - 259,3 млн грн на рік, від заборони вивезення товарів з Російської Федерації - 249,4 млн грн на рік, у випадку припинення перевезень товарів, які вивозяться з Російської Федерації виключно на підставі дозволів Мінекономрозвитку Російської Федерації - 5,19 млрд. грн на рік.

Враховуючи викладене, задля мінімізації збитків від дій Російської Федерації, з метою збільшення обсягів перевезень вантажів із використанням залізничної та портової інфраструктури, підвищення конкурентоспроможності морських портів України, доцільно розглянути можливість щодо встановлення норм відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку для ДП «Маріупольський морський торговельний порт», ДП «Бердянський морський торговельний порт» та ДП «Адміністрація морських портів України» на рівні 30%, для інших підприємств транспортної галузі – на рівні 50% частини чистого прибутку.

У відповідь на дискримінаційні та недружні дії Російської Федерації пропонується ввести заборону транзиту та перевезення територією України вантажів суднами під прапором Російської Федерації, суднами, судновласники яких зареєстровані на території Російської Федерації та суднами, незалежно від держави прапора, які здійснювали заходи до закритих морських портів Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та ініціювати питання щодо введення обмеження на в’їзд на територію України комерційних російських автотранспортних засобів з об’ємом палива у паливних баках більше 50 л.